ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО В ПРАКТИКУ РОБОТИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Азза Катерина Володимирівна, вчитель початкових класів Федорівської філії КЗ "Первозванівське НВО" Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області

Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе в світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього – вона засушена квітка.                    В.О.Сухомлинський

Велику спадщину залишив по собі видатний педагог, вчений, письменник Василь Олександрович Сухомлинський.

Його новаторські здобутки – це школа радості, школа під блакитним небом, уроки мислення серед природи, бесіди з людинознавства, Батьківська школа, літературні мініатюри для дитячого читання тощо.

Теоретична, літературно-педагогічна творчість і практична діяльність видатного українського педагога В.О. Сухомлинського увійшла до історії вітчизняної педагогічної думки помітною сторінкою, його педагогічні, публіцистичні та літературні праці й учительський досвід значно вплинули на практичну діяльність школи, збагатили педагогіку України новими положеннями і думками.

Твори В.О.Сухомлинського відомі у виданнях різними мовами народів світу від болгарської до японської; його спадщина розглядається (вивчається) в провідних університетах і педагогічних інститутах Європи, окремі статті та уривки з фундаментальних праць друкуються в педагогічних журналах Польщі, Німеччини, Чехії, Словаччини, Румунії, Австрії, Іспанії, Фінляндії та інших країн.

Основні праці відомого і визнаного у світі педагога увібрали в себе і частку його практичної діяльності.

В.О. Сухомлинський великого значення надавав становленню особистості маленької людини вже на початкових етапах шкільного навчання.

У статті «Інтерес до учня - важливий стимул до навчальної діяльності учнів» він пише: «Пристрасне бажання вчитися, усвідомлення мети навчання - найважливіший стимул навчальної діяльності учнів».

Гуманізм В.О.Сухомлинського особливо яскраво виявляється у його ставленні до організації навчання учнів, а проблеми організації навчально- виховного процесу з учнями молодшого шкільного віку розглядав оригінально. Навчальну діяльність  розглядав, як необхідну умову формування духовно багатої особистості. Вона повинна бути активною і творчою, а цьому допомагає спеціальна організація розумової праці на уроках і в позакласний час, включення учнів до творчості у пошуковій роботі.

Сучасна національна школа ставить за мету насамперед виховання високо розвинутих, глибоко моральних, соціально активних громадян нашої країни, для яких уміння і бажання вчитися мають стати стійкими якостями особистості.

Головна увага звертається на таку важливу проблему початкової ланки школи, як формування в учнів інтересу до книжки, міцних навичок усвідомленого читання, вдосконалення підготовки дитини до самостійного вибору книжки «Читання і письмо» - це два найнеобхідніших школяреві інструменти учіння і водночас два віконечка у навколишній світ. В.О. Сухомлинський зазначав, якщо у початковій школі не сформувалися міцні уміння і навички швидкого і свідомого читання, то надалі важко їх виробити. Хотілось б звернути увагу на те, що В.О.Сухомлинський називав виховання маленьких школярів «школою сердечності». Він радив нам вчити дітей добру, любові, милосердю. Отож всі ми намагаємось, щоб наші учні бачили гуманістичний зміст наших вчителів, щоб наші відносини з дітьми формувались на тонких сердечних людських взаєминах, а виплекані педагогом щирі мудрі поради, що йдуть від серця до серця народжували розумові, моральні, естетичні почуття. Засвоєння азбуки моральної культури дає нашим дітям можливість олюднювати свої вчинки, опанувавши духовними цінностями свого народу, розуміти мету і сенс життя.

У багатій спадщині В.О.Сухомлинського окремо слід зазначити педагогічні казки для дітей. Він писав: "Через казкові образи в свідомість людей входить слово з його найтоншими відтінками… Під впливом почуттів, що пробуджуються з казковими образами, дитина вчиться мислити словами… П’ять, десять разів дитина може переказувати одну й  ту саму казку і щоразу відкриває в ній щось нове. Читаючи їх на уроках читання, мови, природознавства, образотворчого мистецтва та інших уроках, ми  черпаємо мудрі поради, які здаються зовсім простими, ненав’язливими, зрозумілими. Його твори допомагають учням спостерігати, думати, висловлювати думки.

          У своїх працях В. Сухомлинський розкриває різні джерела розумового розвитку дітей. Але найголовнішим із них вважає природу, оскільки краса природи загострює сприймання і пробуджує мислення дітей. «Думка дитини виявляється у її активному ставленні до навколишнього середовища»[2, с. 23].       У природі В. О. Сухомлинський вбачав одвічне джерело дитячого розуму, фантазії та словесної творчості. Великий педагог прагнув, щоб яскраві образи рідної землі живили свідомість дитини впродовж усіх років навчання, щоб закони мислення вперше розкривались серед поля, на лузі, біля річки, в гаю.

Уроки милування природою, уроки пізнання природи, екологічні мандрівки та операції зі збереження джерел, лісів, пташиних гнізд, години спілкування  із квітами і лісовими галявинами – це не повний перелік навчально–виховних заходів, під час яких вчителі початкових класів  спрямовують увагу, емоції, дії учнів на формування екологічної  культури, беручи до уваги поради                   В. О. Сухомлинського.

Великий педагог вважав, що «трудова діяльність дітей повинна бути творенням краси, одухотворена романтикою пізнання» [1, с. 157].Процес формування творчих здібностей учня у трудовому навчанні тісно взаємопов’язаний з його почуттєвою сферою життя. Дитина здатна проявити їх у виконанні тих творчо-технологічних завдань, які приносять їй задоволення, радість. Він говорив, що «чим глибша радість праці, тим більше діти дорожать власною честю, тим наочніше бачать у діяльності самих себе – свої зусилля, своє ім’я» [1, с.208].

Практика виховної роботи в початковій школі переконали нас у тому, що кожна дитина неповторна. Завдання кожного вчителя - розкрити цю неповторність, знайти доріжку кожній дитині, на якій з найбільшою яскравістю може розкриватися сила її розуму,  умінь, творчість. Скільки учнів - стільки і доріжок.

Немає дітей обдарованих і необдарованих, талановитих і звичайних. Обдаровані і талановиті - всі, без винятку, діти. Розпізнати, виявити, розкрити, виростити, виплекати в кожного учня його неповторний індивідуальний талант - це означає піднести особистість на високий рівень розквіту людської гідності. Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця. Людина - неповторна.

В.О.Сухомлинський упродовж десятиліть працював над системою роботи вчителя - основою його професійної діяльності. Кожен учитель початкової школи - теж неповторна людина, це перша вчителька дитини, це улюблений і авторитетний учитель, досконало знаючий свій предмет і глибоко люблячий свою професію, своїх учнів.

Література

1.Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. – К.: Рад. шк., 1973. – 244 с.

2. Сухомлинський В. Всі добрі люди – одна сім’я: [збірка творів] / Василь Сухомлинський ; мал. О. Макієвої. – Х.: ВД «Школа», 2014. – 160 с.