ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЧЕРЕЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

Стась Юлія Миколаївна, вчитель української мови КЗ "Первозванівське навчально-виховне об'єднання "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області

У статті йдеться про актуальність педагогічних ідей письменника-педагога В.О. Сухомлинського в організації сучасного освітнього процесу.

              

Аналізуючи формулу Нової української школи, у кожному компоненті можна розгледіти ідеї В.О. Сухомлинського. Нова школа вбачає завдання у всебічному розвитку особистості дитини, який стане основою майбутнього зростання і для особистості, і для суспільства. Звертаючись до творів Василя Олександровича, переконуємося, що його спадщина залишається актуальною й сьогодні.  Педагог-гуманіст створив оригінальну систему навчання і виховання дітей, засновану на гуманістичних ідеях української народної педагогіки. Його творча спадщина для сучасних поколінь учителів –цінне джерело безперервного розвитку та вдосконалення професійної майстерності.

Педагог-земляк наголошував, що кожна школа повинна мати своє обличчя: свої звичаї і традиції. Особливе значення і актуальність мають ідеї Сухомлинського в розбудові освітнього простору сучасної школи. «Справжня   школа – це не тільки місце, де діти набувають знань і вмінь. Навчання – дуже важлива, але не єдина сфера духовного життя дитини... Справжня школа – це багатогранне духовне життя дитячого колективу, в якому вихователь і вихованець об’єднані багатьма інтересами і захопленнями» [3, 70].

На сучасному етапі розвитку освіти акцентується увага на формуванні важливих складових успіху в навчанні школярів. Сьогодення вимагає від учителів переосмислення багатьох освітніх канонів. Школа потребує ідей, що відповідали б оптимальному розвитку дитини й сучасним потребам суспільства. Збагачення змісту шкільної освіти супроводжується гуманістичними ідеями Василя Сухомлинського. Зокрема, використання різних видів організації діяльності учнів: спілкування, праця, гра, навчання; організація проблемного навчання; вивчення індивідуальних особливостей школярів; використання на уроках віршів, музики; складання казок про природу; уроки мислення на природі (екскурсії); використання на уроках мініатюр В. Сухомлинського.  

Варто зазначити, що в системі педагога велика роль приділялась природі як об’єкту пізнання. На основі спостережень учитель-новатор дійшов висновку, що природа сама собою не виховує, що виховує тільки активна взаємодія людини з природою. Справжніми знахідками Вчителя стали навчання в «зелених класах», які є актуальними і зараз. Наш заклад теж має на меті створення подібного класу, де вчителі могли б проводити повноцінні уроки на природі.

 В.О. Сухомлинський широко використовував казки, оповідання, приказки, прислів’я, пісні в повсякденній учительській роботі, у своїх творах показував їх доцільність у духовному зростанні учнівської молоді. Світ казки, на його думку, є близький і зрозумілий кожній дитині, саме він формує в них творчу уяву, вчить образного мислення. Він зазначав: «Казка – це вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови», вона виховує любов до рідної землі, вона – творіння народу [1, 67]. Здобувачі освіти Первозванівського НВО, вихованці гуртка «Пізнаємо рідний край», наслідуючи ідеї видатного письменника-земляка, пишуть свої казки, вірші, які потім узагальнюються в збірки. Одна з таких збірок дитячих казок – «Заглядає в шибку казка» (режим доступу: http://ru.calameo.com/read/0053420004f9b42d39f50).

У центрі уваги видатного педагога – багатогранна діяльність учителя, його культура спілкування з дітьми, педагогічна майстерність, духовність, підготовка вчителів у навчальних закладах тощо. Педагогічні погляди видатного українського педагога залишаються актуальними і сьогодні. Професійну і педагогічну майстерність він пов’язував з рівнем психологічної культури, психолого-педагогічних знань, розмаїттям засобів естетико-психологічного впливу на учнів. Однією з визначальних якостей учителя 

В. Сухомлинський вважав любов до дітей. «Сто порад вчителеві» – праця, яка вже багато років стає порадником учителя, як і інші його визначні твори, що мають пізнавальне значення для педагогів.

Багаторічні спостереження Сухомлинського за розумовою працею школярів допомогли йому визначити найбільш сприятливі умови для розвитку розумових сил і здібностей дитини. Дали змогу пояснити залежність процесу розумового розвитку від оволодіння конкретними знаннями, від методів роботи вчителя з учнями, від чергування видів, прийомів розумової праці.  Все це сприяло визначенню до основних умов, що забезпечують успіх у навчанні. В. Сухомлинський наголошував: «Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, пробудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання» [2, 75]. Великий педагог-гуманіст зосереджував також увагу на впровадженні індивідуалізації, диференціації навчально-виховного процесу. А це є одним із шляхів особистісно-орієнтованого підходу навчання дітей. 

Успішне навчання і виховання молоді сьогодні не можливе без глибокого вивчення і творчого впровадження в життя педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського, яка стає особливо актуальною в умовах розбудови національої освіти. Ідеї видатного педагога-гуманіста не тільки є актуальними для сучасності, а й залишатимуться такими для педагогічної освіти ще тривалий час, виступаючи своєрідним гаслом школи майбутнього.

Використана література

1.Боднарчук Л. Ідеї  В.О. Сухомлинського у щоденній діяльності гімназії. //  Директор школи, ліцею, гімназії. – 2005. – №4. – С. 67.

 2.Замашкіна О.  Ідеї розвивального навчання молодших  школярів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського // Початкова школа. – 2001. – № 10. – С. 74 – 78.

3.Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям // Вибрані педагогічні твори: В 5 т. – К., 1977. – Т.3. – С. 5 – 279.